Екологічні ризики застосування продуктів біотехнології

Здавалося б, такий розвиток подій мусив би чудово ілюструвати, як молекулярна генетика та інші методи сучасної біотехнології (насамперед генетична інженерія) привносять елегантність і точність у розв’язання проблем обтяжливої бідності, недостатнього харчування та недоброякісної їжі в багатьох країнах світу. Проте елегантність науки в досягненні істини далеко не завжди оцінюють гідно. Дискусії щодо потенційного використання сучасної біотехнології для отримання продуктів харчування і для раціональнішого ведення сільського господарства, які нині розгорілися, - це виклик сучасній науці стосовно її спроможності розв’язати проблеми людства.

Міжнародне співтовариство вже кілька років інтенсивно дискутує (науково та ненауково) з приводу потенційних ризиків і переваг сучасної біотехнології. Рік 2000-й може виявитися переломним у цьому плані, оскільки він дуже багатий на події, які, на жаль, далеко не завжди викликають певний резонанс у нашій батьківщині.

У загальному контексті конструктивного тону міжнародних дискусій, закладених Картахенським протоколом і результатами Единбурзької конференції по генетично модифікованих продуктах харчування (кінець лютого - початок березня 2000 року), можна розглядати й неофіційний візит членів нашої Верховної Ради до Канади в травні нинішнього року, присвячений ознайомленню із системою регуляції генетично модифікованих продуктів у цій країні. Такий вибір не був випадковим, оскільки канадська система регуляції визнана однією з найефективніших у світі, а рік тому, під час візиту прем’єр-міністра Канади Жана Кретьєна до України, був підписаний Меморандум про порозуміння і співробітництво в галузі генно-інженерних рослинних продуктів. Візит парламентаріїв на запрошення канадської сторони став логічним продовженням співробітництва в цьому напрямку. молекулярний генетика проблема ідентичність

Відвідання всесвітньо відомих наукових центрів й університетів, високих державних інстанцій, що визначають політику в галузі науки і техніки США, а також установ, що займаються питаннями якості продукції і біобезпеки (FDA, USDA і ін.), численні зустрічі з ученими і політиками, представниками громадських організацій і простих американців - усе це не залишило ні найменших сумнівів: Америка має намір ще активніше просуватися в розвитку біотехнологій. До того ж вона стурбована тим, що Європа вже наступає їй на п’яти, а Китай і Японія останнім часом здійснили величезний ривок уперед. (У Китаї, за деякими даними, уже зареєстровано 120 генетично модифікованих сортів сільськогосподарських культур.)

У той час як розвинені (і не тільки) країни світу вже давно зробили свій вибір - майбутнє за біотехнологією, що відкриває воістину фантастичні можливості в сільськогосподарському виробництві, медицині й інших сферах діяльності, Україна, на жаль, залишається поки що на узбіччі прогресу. Керівництво країни, попри набридлі обіцянки повернутися обличчям до науки, так і не змогло це зробити. Загравання з представниками наукової елітної верхівки, ритуальні зустрічі і чергові прожекти, дрібні і вимучені подачки молодим і заслуженим діячам науки лише погіршує загальне становище в науковій сфері. Наші наукові пріоритети залишаються такими тільки на папері. Здібні молоді вчені як виїжджали, так і продовжують виїжджати за кордон для роботи в тамтешніх біотехнологічних центрах і фірмах, і тих, хто продовжує активно працювати вдома в продуктивному для науки віці, стає усе менше. Досі в Україні не прийнято закон про державне регулювання в галузі використання генетично модифікованих організмів (ГМО). Широка громадськість має дуже слабке уявлення (а то й не має взагалі) про те, що відбувається в цій галузі як в Україні, так і світі.

Подібні статті

Молекулярні механізми кросинговеру
Кросинговер - це явище обміну ділянками гомологічних хромосом після кон’югації у профазі-1 мейозу. Результатом цього процесу є обмін генетичною інформацією між хромосомами. Це є одним з головних чинників еволюції,так як забезпечує комбінат ...

Селекція дуба звичайного та ялиці білої
Дуб звичайний (Quercus robur L.) Могутнє дерево 20-50 м заввишки з шатроподібною або широкопірамідальною кроною і міцними гілками. Молоді гілки зеленувато-бурі або червонуваті, голі або ледве опушені. Стовбур товстий 1-1,5 м у діаметр ...