Екологічні ризики застосування продуктів біотехнології

З найдавніших часів людина використовувала біотехнологічні процеси при хлібопеченні, готуванні кисломолочних продуктів, у виноробстві тощо, але лише завдяки роботам Луї Пастера в середині 19 століття., що доказали зв'язок процесів шумування з діяльністю мікроорганізмів, традиційна біотехнологія одержала наукову основу.

З розшифровкою генного коду живої матерії з'явилися можливості свідомого продукування генетичних конструкцій із заданими властивостями, почалася ера тотальної «життєтворчості», сучасних біотехнологій. Виробництво транс генних рослин, тварин, модифікованих мікроорганізмів, клонування тканин, органів, цілих організмів, самої людини, штучне репродукування, емпіричний вибір батьків, зародишів, статі майбутньої дитини, генетичний контроль над народженням, генна корекція поступово стають феноменами повсякденності.

Нові технології пропонують вирішення багатьох соціальних проблем (здоров'я, харчування, регулювання народжуваності, безпліддя, визначення батьківства, ідентифікації особи, наркоманії, алкоголізму, утримання інвалідів, психічно хворих людей, усунення наслідків забруднення природного середовища, техногенних аварій, природних катастроф, реальної загрози використання біологічної, хімічної зброї тощо).

Ризики застосування продуктів сучасних біотехнологій

Усвідомлення неминучості перетворень докорінно змінює сприймання реальності, життєві установки та концепції. Сучасні біоновації розширили діапазон таких проблемних ситуацій, коли накопичений людством культурний досвід виявляється недостатнім. Неухильний прогрес набуває самоцінного значення, знімає обмеження, пов'язані з необхідністю збереження ідентичності речей, розширюється експансія штучної реальності, досягнутий рівень починає диктувати нові правила, які погрожують людині як носію буття певної якості. Перспективність біотехнологічного напряму робить його визначальним не тільки у подальшому розвитку технічного прогресу, але й у виробленні смислу та мети людської життєдіяльності.

На порозі XXI століття ми є свідками швидкого переходу від класичної генетики Менделя до застосування молекулярної генетики в сільському господарстві, медицині і промисловості. 90-ті роки стали ще однією драматичною віхою як для нашого розуміння функціонування живих організмів на молекулярному рівні, так і нашої спроможності аналізувати й маніпулювати молекулою ДНК, тобто біологічним матеріалом, із якого сконструйовані всі гени. Весь цей процес був прискорений розвитком міжнародного проекту «Геном людини», в який інвестуються значні суспільні і приватні ресурси, з тим, щоб забезпечити розвиток нових технологій, які дозволяють працювати з генами людини. Ці самі технології можна застосувати й для інших організмів, у тому числі рослин і тварин. Таким чином, уже на межі століть виникла геноміка - наукова дисципліна, яка використовує нові потужні підходи для ідентифікації функцій генів та їх застосування в медицині і сільському господарстві (шляхом регуляції їхньої активності й використання з генно-інженерною метою).

У свою чергу, нові відкриття та їх застосування сприяли створенню біотехнологічної індустрії, в основному в Північній Америці та Європі. Кілька великих корпорацій у Європі і США скерували свої основні інвестиції на адаптацію нових технологій для вирішення головних проблем сільськогосподарського виробництва шляхом створення поліпшених сортів рослин та їх використання в широких масштабах. Такими проблемами на шляху функціонування високопродуктивного сільського господарства є шкідники, вірусні і грибкові захворювання, посуха, використання гербіцидів та інші біотичні чи абіотичні чинники, які обмежують продуктивність рослин. Сьогодні з допомогою генетичної інженерії вже створено низку сортів рослин, стійких до гербіцидів, комах-шкідників, вірусних захворювань, зі зміненими фізіологічними характеристиками (терміни дозрівання, змінений вміст білків і жирних кислот та ін.). Загалом 1999 року у світі комерційно вирощували генетично модифіковані сорти рослин на 40 млн. га (82% цих площ припадало на частку індустріально розвинених країн і 18% - на частку країн, що розвиваються).

Подібні статті

Хвойні інтродуценти в озелененні урботериторій
Актуальність. В сучасних умовах всебічного посилення антропогенного впливу на природні системи особливого значення набуває проблема збереження біорізноманіття, в тому числі видів рослин. Сучасний рослинний світ Чернігівщини нараховує понад ...

Комахи-шкідники плодово-ягідних культур
Культурні рослини пошкоджують багато видів шкідливих комах. Кожна сільськогосподарська культура має власних шкідників видовий склад яких може дещо змінюватись в різних географічних зонах країни. Близько 150 видів найбільш небезпечних шкідн ...