Соняшник

З олійних культур найбільш поширений соняшник. У 1988 р. він займав площу 4 млн. 28 тис. га, на Україні - 1 млн. 577 тис. га.

Соняшникову олію широко використовують у харчовій промисловості. З неї виготовляють маргарин, використовують у натуральному вигляді, при виготовленні консервів, хлібних і кондитерських виробів, фарб, мила тощо. Макуха містить до 37 % білка, більш як 20 % без азотистих екстрактивних речовин, 6,5 % жиру і багато інших речовин. Вона є висококалорійним концентрованим кормом для тварин. Попіл із стебел містить близько 35 % оксиду калію, тому він є цінним добривом. Соняшник висівають також на зелений корм і силос [4].

Батьківщиною соняшнику є Північна Америка. В Росію його завезено в XVIII ст. Спочатку соняшник вирощували як декоративну рослину. У 1835 р. воронезький селянин Бокарєв добув з насіння соняшникову олію. З того часу соняшник почав швидко поширюватись, займаючи значні площі в різних грунтово-кліматичних зонах. Тепер основними місцями поширення соняшнику є райони Північного Кавказу, Центрально-Чорноземний район, Поволжя, Україна, Молдова, Західний Сибір, Казахстан і Киргизія.

Соняшник - високоврожайна культура. При належній агротехніці можна вирощувати в середньому по 20 ц/га і більше насіння. На Україні високі врожаї насіння соняшнику вирощують в Донецькій обл.

Соняшник належить до роду Heliantus L. з родини складноцвітих. Рід Heliantus об'єднує більш як 100 видів, з яких в культурі є лише два види соняшника: однорічний (Н. annus L.) і багаторічний топінамбур (Н. tuberosus L.), або земляна груша.

Соняшник - однорічна культура з добре розвиненим стрижневим коренем, який заглиблюється в грунт на 2 - 3 м, тому ця культура посухостійка.

Стебло соняшника заповнене губчастою паренхімою, інколи трохи розгалужується у верхній частині. Висота стебла 1,5 - 4 м і більше. На стеблі розташовані великі листки серцеподібної форми, з черешками. Надземна частина рослини опушена грубими волосками.

Суцвіття - кошик діаметром 15 - 40 см. У кошику розвиваються квітки двох типів: трубчасті - двостатеві, які плодоносять, і несправжні язичкові, що розташовані по краях кошика і приваблюють комах.

Плід - сім'янка з твердою плодовою оболонкою. Насіння (ядро) не зростається з плодовою оболонкою. Колір сім'янок досить різноманітний: білий, сірий, чорний та ін. Селекційні сорти соняшника мають в стінках плодової оболонки добре розвинений панцирний шар. Він захищає сім'янки від пошкодження їх соняшниковою міллю.

За морфологічними ознаками культурний соняшник ділять на три групи: лузальний, олійний і межеумок.

У лузального соняшника розвиваються високе стебло (до 4 м заввишки) і великі кошики. Ядро тільки наполовину заповнює сім'янку, лузжистість становить 46 - 56 %, олійність сім'янок низька - 28 - 33 %, використовується як силосна культура. Олійна група характеризується високою олійністю, яка може досягти 50 % і більше від загальної маси сім'янок. Сім'янка повністю заповнена ядром, лузжистість 25 - 35 %, стебло не розгалужується, висота його до 2 м.

Межеумок займає проміжне місце між двома першими групами [6].

Подібні статті

Розвиток хрящової тканини в онтогенезі безхвостих
З курсу загальної ембріології відомо, що в зиготі запрограмована можливість формування цілого організму. Першими розблоковуються гени, що зумовлюють здатність клітини до проліферації і регулюють загальний метаболізм клітин. В міру того, як ...

Рослини – рятівники від радіації
Вплив рослин на організм людини Все живе на нашій планеті взаємно впливає один на одного. Тому вплив рослин на людський організм давно доведено. Серед судинних (вищих) рослин природної флори України й такі, введення яких в організм перед або під час ...