Мікрофлора людини

Мікрофлора людини (грец. mikros - малий + лат. Flora - богиня квітів, в нашому розумінні - звичайні й патологічні бактерії та гриби, виявлені в/на якомусь органі або організмі, лат. homo - людина). Організм дорослої людини заселений величезною кількістю різноманітних видів мікроорганізмів. Вони містяться на поверхні тіла і в тих порожнинах, які мають природний зв’язок з навколишнім середовищем. Мікрофлору тіла здорової людини можна умовно розділити на три групи:

) випадкові мікроорганізми (транзиторні), що нездатні до тривалого існування в організмі людини і швидко гинуть;

) постійно існуючі в організмі, корисні для людини (здатні розщеплювати і засвоювати поживні речовини, синтезувати вітаміни, виступати як антагоністи патогенних мікробів, напр. біфідобактерії);

) постійно існуючі, але принципово небезпечні для людини, так звані умовно-патогенні мікроорганізми (проявляють свої хвороботворні властивості при зниженні резистентності організму, зміні складу нормальної мікрофлори та інших умов).

Макроорганізм і його нормальна мікрофлора в нормальних умовах знаходяться у стані динамічної рівноваги. Симбіотичні відношення між ними склалися і закріпилися у процесі тривалого еволюційного розвитку, тому для мікрофлори кожної ділянці тіла людини характерна відносна сталість. Зміни в стані макроорганізму призводять до змін мікробного пейзажу всіх ділянок тіла. Заселення мікробами організму немовляти починається в процесі пологів: мікроби потрапляють на шкіру, в порожнини, при цьому можливе зараження і патогенними мікробами (напр. гонококами від хворої матері, які викликають у дитини кон’юнктивіт - бленорею). Потім мікрофлора організму дитини і дорослої людини формується під впливом навколишнього середовища залежно від харчування та інших діючих на організм факторів.

Мікрофлора шкіри людини включає постійну мікрофлору поверхні (сарцини, стафілококи, дифтероїди, деякі види стрептококів, грибів) і глибоких шарів - волосяних мішечків, просвіту сальних і потових залоз (епідермальні стафілококи). Крім аутомікрофлори, на шкірі можуть бути виявлені транзиторні мікроорганізми, що швидко зникають під впливом бактерицидних та стерилізуючих властивостей шкіри. Велика здатність до самоочищення притаманна чисто вимитій шкірі. Бактерицидність шкіри відображає загальну резистентність організму.

У дихальні шляхи разом із повітрям потрапляють пилові частинки і мікроорганізми, більша кількість яких затримується в носоглотці. Тут найчастіше виявляються анаеробні бактероїди, стафілококи, стрептококи, пневмококи, нейсерії. Трахеї та бронхи, як правило, стерильні.

Мікрофлора ШКТ найбільш рясна і різноманітна за видовим складом. У порожнині рота виявляються понад 100 видів мікроорганізмів, що зумовлено найбільш сприятливими умовами існування: достатнім рівнем вологості, лужною реакцією середовища, наявністю залишків їжі, постійною температурою. Серед них превалюють стрептококи, лактобактерії, клебсієли, коринебактерії, спірили і спірохети, найпростіші, гриби.

Мікрофлора шлунка дуже бідна за кількісним і якісним складом (сарцини, дріжджі, молочнокислі бактерії), що зумовлено кислим середовищем шлункового соку, який викликає загибель мікроорганізмів, що потрапляють у нього з їжею і водою.

Бідна й мікрофлора тонкої кишки. Верхні відділи за характером мікрофлори наближаються до мікрофлори шлунка; у нижніх відділах, поступово збагачуючись, мікрофлора наближається до мікрофлори товстої кишки.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4


Подібні статті

Локалізація та розподіл ферментних систем у рослинній клітині
Актуальність теми: тема вивчається для глибокого розуміння фізіологічних процесів, що протікають в рослинній клітині. Знання теми необхідні для кращого сприйняття інших тем, наприклад, «Фотосинтез», «Біосинтез білку». Адже ферменти беруть ...

Фауна прісноводних черевоногих молюсків
Тваринний світ досить різноманітний. Тварини, а особливо безхребетні, зустрічаються майже у всіх біосферних оболонках. В даний час посилено освоювання різних екосистем, значна частина досліджень припадає на водні екосистеми. Світ безхре ...

Головне меню