Проміжні мікрофіламенти

Тип І та ІІ(епітеліальні Кератини > першого типу (кислі >)

Тип ІІІ (віментиноподібні Віментин

Десмін

Гліальний фібрилярний Кислий білок

Периферин >Багато клітин мезенхімального походження

М'язи

Гліальні клітини (астроцити , деякі Шваннівські клітини )

Таким чином є: кератинові філаменти, вемінтиноподібні філаменти, нейрофіламенти, філаменти ядерної ламіни [5,13].

Білки проміжних філаментів

Білки проміжних філаментів клітини число M, kD тип

кислі кератини эпит >15 40-57 I

основні кератини эпит >15 53-67 II

десмин мишей 1 53 III

кислий фібриллярний білок глиальн, астроциты 1 50

виментин мезенх, нек эпит 1 57

периферин нервовий 1 57

білки нейрофіламентів: аксони і дендрити IV

NF-L 1 62

NF-M 1 102

NF-H 1 110

інтернексин ЦНС 1 66

нестин эпит нервової тканини 1 240

ламін A ядра всіх клітин 1 70 V

ламін B 1 67

ламін С 1 67

септомерний мономер паралельний димер антипараллельный тетраметр протофіламент протофибрила ПФ

проміжні філаменти [15].

d=10нм, (цитокератини, десмін, віментин, кислий фибриллярный гліапротеїн (GFAP), нейрофіламент) складаються з базової стрижневої структури - суперспіралізована спіраль, такі димери ассоціюють антипаралельно, формуючи тетрамер, агрегація тетрамерів «голова до голови» дає протофіламент, 8 протофіламентов формують проміжне волокно; полімеризація веде до утворення стійких неполярних полімерних молекул.

білки зв’язані с ПФ

білок M, kD локалізація

BPAG1 230 напівдесмосоми

плакоглобін 3 десмосоми

десмоплакін I 250 десмосоми

десмоплакін II 215 десмосоми

плектин 300 кортекальна зона

анкирин 140 кортекальна зона

філаггрин 30 цитозоль

рецептор B-ламіна 58 ядро

У мутантів мишей вдсутній виментин, миші при цьому живуть нормально.

В рослинних клітинах цитоскелет являє собою мікротрубочками і мікрофіламентами, проміжних філаментів не має, проте є ламіни [15].

Узагальнення

Отже молекулярні компоненти, що утворюють міжклітинні адгезивні контакти відіграють ключову роль в формуванні тканин. Зокрема шкірного епітелію, нервової, м’язової (зокрема серцевий м’яз), сітківки ока, ендотелію судин та кишечника.

Також важливою функцією кадгеринів є здійснення контролю над мобільністю клітин під час формування тканин в ембріогенезі.

В процесі висвітлення даної теми було встановлено, що найменше порушення в функціонуванні міжклітинних контактів може призвести до розвитку різноманітних патологій. Зокрема від запальних реакцій до розвитку онкологічних процесів, а під час ембріогенезу, до утворення системних патологій тканин і органів.

Подібні статті

Походження та філогенез плазунів
Впродовж мільярдів років Земля змінювалася – в небо здіймалися гори, море заливало суходіл, острови підіймалися з глибин океану й перетворювалися на материки, але найбільших змін планета зазнала після виникнення життя близько 3,5 мільярди ...

Біологія та екологія бактеріофагів
Надзвичайно важливим серед досягнень мікробіології останньої чверті XIX ст. є відкриття неклітинних форм життя — вірусів. Тоді багато вчених вважали, що бактерії є найменшими і найпростішими організмами, і що саме вони стоять на межі живої ...