Розповсюдження та шкодочинність мілдью

Мілдью, або несправжня борошниста роса винограду - досить поширене і шкідливе захворювання. Збудник хвороби був завезений в Європу із Америки разом з філоксеростійкими сортами в 70-х pp. XVIII століття. У 1878 р. Хвороба була виявлена на півдні Франції, а у 1880 р. та наступні роки набула розповсюдження по всій Європі, Північній Америці, Малій Азії. У 1886 р. несправжня борошниста роса з'явилась на Кавказі.

На сьогодні, вона розповсюджена у всіх зонах, де вирощують виноград: Франція, Англія, Німеччина, Іспанія, Італія, Грузія, Росія, Молдова, країни Малої Азії, виключення складають республіки Середньої Азії, де збудник розвивається слабо, через високі температури та сухість повітря, зустрічається лише в гірських районах. В Україні хвороба найбільш розповсюджена на півдні: Херсонській, Одеській, Миколаївській областях та АР Крим, а також на Закарпатті [20,21,31].

Механізм шкідливої дії патогенна на рослину виявляється у функціональних порушеннях, які виражаються в морфологічних і анатомічних змінах рослини чи її органів або в зміні їх функції.

Серед патоморфологічних змін, що викликаються збудником Plasmoparaviticolaє деформація ягід, вони зморщуються і засихають. Пагони пригнічуються у рості, втрачають гнучкість.

Фізіологічні і біологічні зміни в хворій рослині дуже різноманітні. У заражених мілдью рослин відбувається порушення водного режиму, що проявляється у зниженні тургору клітин рослин. Це пояснюється сильним розвитком патогена в тканинах і посиленого споживання ними поживних речовин.

Також відбувається порушення процесу фотосинтезу в результаті зменшення листової поверхні через відмирання частини листків чи розвиток нальотів грибів.

Мілдью є однією з найбільш шкідливих хвороб виноградної лози та спричинює великі втрати: значно знижується урожай (на 20-25%), погіршується загальний стан куща та знижується якість вина. Втрати в країнах СНД складають 30-40%[11,14,31].

Подібні статті

Біологія та екологія бактеріофагів
Надзвичайно важливим серед досягнень мікробіології останньої чверті XIX ст. є відкриття неклітинних форм життя — вірусів. Тоді багато вчених вважали, що бактерії є найменшими і найпростішими організмами, і що саме вони стоять на межі живої ...

Локалізація та розподіл ферментних систем у рослинній клітині
Актуальність теми: тема вивчається для глибокого розуміння фізіологічних процесів, що протікають в рослинній клітині. Знання теми необхідні для кращого сприйняття інших тем, наприклад, «Фотосинтез», «Біосинтез білку». Адже ферменти беруть ...