Ботанічна характеристика найбільш поширених видів медоносних рослин луків

Материнка звичайна (Origanum vulgare L.). Багаторічна рослина висотою 30 - 90 см. Цвіте в червні - вересні. Тривалість цвітіння 25 - 30 днів.

Материнка звичайна росте на степових і кам'янистих схилах, по узліссях та на галявинах листяних та мішаних лісів, між чагарниками. Материнка звичайна добрий літній медонос, який виділяє багато нектару. Медопродуктивність всередньому становить 100 кг/га.

Родина шорстколисті (

Boraginaceae

)

Живокіст лікарський (Symphytum officinale L.),

Багаторічна рослина з прямим стеблом висотою 50 - 100 см. Цвіте в травні - липні. Росте на вологих луках, по берегах річок Чернігівщини, на вологих і заболочених місцях. Доступ до нектару тут закритий колючими лусочками і бджоли користуються прокусами джмелів. Медопродуктивність суцільних заростей становить 300 кг/га.

Синяк звичайний (Echram vulgare L.). Дворічна шорстко-ворсисто-опушена рослина висотою 30 - 100 см. Цвіте в червні - вересні. Тривалість цвітіння 50-60 днів.

Синяк звичайний росте по кам'янистих схилах, у степах, на сухих луках і як бур'ян на узбіччя доріг, на забур'янених ділянках, біля будинків та в посівах на полях.

Синяк звичайний чудовий медонос. Важливою особливістю цих квіток є захищеність нектару від випаровування та виливання, тому бджоли активно відвідують його протягом дня, а також у будь-яку погоду.

Велика кількість квіток у суцвітті, інтенсивне і стабільне нектаровиділення зумовлює високу медопродуктивність синяка, яка коливається від 300 до 1000 кг/га.

При сприятливих умовах добове збільшення маси вулика становить більше 8 кг.

Живокіст лікарський

(Symphytum officinale L.)

Багаторічна трав'яниста рослина, заввишки 30-100 см. Стебло крилате, особливо вгорі, від глибоко збігаючих вниз листків, товсте, пряме. Листки нижні великі, звужені в крилатий черешок, довгасто-ланцетні, верхні — сидячі. Вся рослина шорстка. Квітки зібрані в пониклі, вкриті листочками завійки. Віночки квіток брудно-пурпурові або лілові з відверненими назовні зубцями. Корені товсті, галузисті, зовні майже чорні, всередині білі, крихкі, на зламі нерівні, терпко-липкі на смак. Цвіте з V до кінця VII. Росте на вологих луках, біля канав, струмків, на пухких торфомінеральних грунтах, на низинних торфовищах. Поширений повсюдно.

Корені живокосту вважаються отруйними, особливо якщо приймаються внутрішньо у завищених дозах. Про отруйність їх свідчить і хімічний склад.

За різними науковими джерелами, у коренях містяться алкалоїди лазіокарпін, циноглосин, глікоалкалоїд консолідин, алантоїн, аспарагін, сліди ефірної олії, ду­бильні речовини, галова і дігалова кислоти, крохмаль, смоли, багато слизу, холін, за болгарськими джерелами — ще й інулін. У свіжій надземній частині також є алкалоїд циноглосин, глікоалкалоїд консолідин і продукти його розщеплення — консолідин і глюкоза.

Висновки

1. Багатство флори рослин-медоносів обумовлено комплексом природно-кліматичних умов, пов'язаних з розташуванням України в різних кліматичних зонах – Полісся, Лісостепу та Степу.

2. У родинному спектрі переважають родини Lamiaceae, Fabaceae, Rosaceae, Asteraceae, Apiaceae, Brassicaceae, Ranunculaceae, Boraginaceae та їх представники. Родова структура характеризується переважанням родів з невеликою кількість видів.

3. За еколого-ценотичною структурою флору рослин-медоносів розділяємо на 5 еколого-ценотичних груп. Найбільш флористично багатими є неморально-лісова група та рудеральна і сегетальна групи.

4. За медоносною цінністю та медопродуктивністю більше половини видів медоносів належать до груп цінних та добрих медоносів. Видовий склад рослин-медоносів України дозволяє розширити мережу пасік, з врахуванням фенології розвитку, біологічних та морфо-функціональних особливостей рослин.

Подібні статті

Принципові відмінності живих систем від неживих
Проблема походження життя отримала зараз непереборну цікавість для всього людства. Вона не тільки залучає до себе пильну увагу вчених різних країн і спеціальностей, але цікавить взагалі всіх людей світу. Зараз вважається загальновизнани ...

Характеристика Земноводних
Земноводні, або амфібії - перша група хребетних тварин, що у процесі історичного розвитку вийшла на сушу, однак їх розмноження та розвиток відбувається у прісній воді. Вихід земноводних на сушу пов'язаний із виникненням багатьох прогресивн ...