Аналіз наукової та науково-популярної літератури, присвяченої двостулковим молюскам

Кровоносна система незамкнена. В них з'являється серце, яке може бути 2-х, 3-х камерним і навіть 5-ти камерним. Кров може бути червоною, рожевою в залежності від концентрації гемоглобіну та блакитною. Нервова система складається із 3-5 пар добре розвинених гангліїв, які або розташовані у різних частинах тіла і з'єднані між собою нервовими тяжами, або зливаються в єдиний, утворюючи праобраз головного мозку. В залежності від розвитку нервової системи розвиваються органи чуття. У них є очі, органи дотику, хімічного чуття (осфрадії), рівноваги /статоцисти/. В них з'являється орган руху - нога. У більшості молюсків розвинені гладенькі м'язи, тому рухи їх повільні. Лише у і головоногих, які активно і швидко рухаються, м'язи поперечносмугасті.

Органами дихання є або зябра, - розташовані у мантійній порожнині, або легені. Функції легень виконують стінки мантійної порожнини, пронизані кровоносними судинами. Органи виділення - нирки являють собою видозмінені метанефридії. Одним кінцем нирка відкривається в навколосерцеву порожнину (целом), іншим - у мантійну порожнину.

Двостулкові молюски поділяється на 3 надряди — Первиннозяброві (Protobranchia), Пластинчастозяброві (Autobranchia) та Перетинчастозяброві (Septibranchia).

Досить багато написано статей та проведено досліджень щодо особливостей будови, фізіологічних функцій, поширення, пристосування до умов існування Двостулкових молюсків, але для вчених ще існує досить широке поле діяльності в даному напрямки досліджень.

Додатки

Особливості будови різних представників класу Двостулкові

Рис. 16. Ряд Unionida: європейська річкова перлова скойка (Margaritifera margaritifera) з перлиною: 1 — задній кінець черепашки; 2 — зовнішній лігамент; 3 — передній кінець черепашки; 4 — мантійна лінія; 5 — перлина

Рис. 17. Ряд Mytilida: чорноморська устриця (Ostrea taurica): а - повзаюча личинка; б — молоді устриці, що приросли стулками до субстрату; в — черепашка дорослого

молюска; 1 — черепашка; 2 — нога; 3 — лігамент; 4 — нижня (ліва) стулка, що приростає до субстрату; 5 — верхня (права) стулка з морськими жолудями на поверхні

Рис. 18. Ряд Mytilida: а — перлова скойка Pinctada margaritifera; б — Pinna sp.

Рис. 19. Ряд Pectinida: приморський гребінець (Patinopecten yessoensis): а - права стулка ззовні; б — послідовні рухи гребінця; 1 — задній край черепашки; 2 — заднє вушко; 3 — маківка; 4 — переднє вушко; 5, 6 — передній та черевний краї черепашки

Рис. 20. Ряд Lucinida: а — горошинка (Pisidium amnicum); б — кулька рогова (Sphaerium rivicola)

Рис. 21. Ряд Venerida: тридакна (Тгіdacna сгосеа) — тіло орієнтовано так, як воно розташоване у ґрунті (черевною стороною догори)

Рис. 22. Ряд Venerida: a — їстівна серцевидка (Cerastoderma edule); б — морське серце (Glossus humanus); в — морський черенок (Solen vagina), стадії занурення в грунт; 1 — нога; 2 — вивідний сифон; 3 — ввідний сифон

Рис. 23. Ряд Venenda: гроно прісноводних дрейсен (Dreissenа polymorpha), скріплених нитками бісусу

Рис. 24. Ряд Venerida: корабельний черв Teredo: а, б — дорослий молюск у проточених ним ходах; в — личинка велігер; г — молода стадія; 1 — ходи, які просвердлив тередо; 2 — тіло молюска; З — черепашка; 4 — сифони; 5 — вапнякова висилка ходів; 6 — нога; 7 — палетка; 8 — парус

Рис. 25. Схема будови перетинчасто зябрового молюска Cuspidaria: 1 — ввідний сифон; 2 — вивідний сифон; 3 — анальний отвір; 4 — задній м'яз-замикач; 5 — верхня (надзяброва) камера мантійної порожнини; б — маківка; 7 — печінка; 8 — передній м'яз-замикач; 9 — рот; 10 — ротові лопаті; 11 — нога; 12 — пори в зябровій септі; 13 — зяброва септа; 14 — нижня (підзяброва) камера мантійної порожнини; 75 — перетинка; 16 — сифональний ретрактор

Подібні статті

Мінерали в харчуванні людини
Мінеральні речовини входять в склад тканин організму людини, ферментів, гормонів. Вони відіграють велику роль в пластичних процесах, у формуванні і побудові тканин організму, особливо скелету, підтримання кислотно-лужної рівноваги, створен ...

Історія розвитку анатомії як науки
В історії розвитку анатомії, як і ветеринарної медицини, розрізняють три періоди: перший - анатомія давніх часів: з найдавніших часів до занепаду Західної Римської імперії (476 р); другий - історія анатомії середніх віків: з часів занепаду ...