Другий (афінський) етап розвитку давньогрецької натурфілософії. Виникнення атомістики. Вчення Аристотеля

Цей етап, що охоплює V-IV ст. до н.е., був періодом часу між підняттям Афін міста-держави і підпорядкуванням Олександром Македонським грецьких полісів. В цей період в античній натурфілософії завершується царювання концепції “стихій” як первоначал виникнення світу і виникає новий напрямок - атомістика.

Своєрідним підсумком поглядів представників мілетської школи і Геракліта явилось вчення Емфедокла (483— 423 р. до н.е.), згідно якому природа визнається самостійно існуючою, вічною, а в якості першооснови усього її різноманіття висуваються чотири елементи, або «корені»: земля, вода, повітря і вогонь. Ці незмінні «корені» речей, на думку Емпедокла, змішуючись один в одному, утворюють усе багатство природи [14, 144].

Але вже в цей період на зміну подібним до уявлень про світ приходить інше до того часу атомістичне вчення про природу. Видатним представником нової натурфілософської ідеології атомізму був Демокрит (близько 460—370 р. до н.е.). Основні принципи його атомістичного вчення можна звести до наступних положень.

1. Весь Всесвіт складається із дрібних матеріальних часток-атомів і незаповненого простору - порожнечі. Наявність останньої є обов'язковою умовою для здійснення переміщення атомів у просторі.

2. Атоми незнищувані, вічні, а тому і весь Всесвіт, що з них складається, існує вічно.

3. Атоми являють собою дрібні, незмінні, непроникні й абсолютно неподільні частки — останні, образно кажучи, «цеглинки світостворення».

4. Атоми знаходяться в постійному русі, змінюють своє положення в просторі.

5. Розрізняються атоми за формою і величиною. Але всі вони на стільки малі, що недоступні для сприйняття органами почуттів людини. Форма їх може бути досить різноманітною. Найменші атоми мають, наприклад, сферичну форму. Це, за визначенням Демокрита, «атоми душі і людської думки».

6. Усі предмети матеріального світу утворюються з атомів різних форм і різного порядку їх сполучень (подібно тому як слова утворюються з букв).

Вчення Демокрита про будову світу викликає інтерес. З атомів, вважав він, утворюються не тільки оточуючі нас предмети, але і цілі світи, яких у Всесвіті незліченна кількість. При цьому одні світи ще тільки формуються, інші - знаходяться в розквіті, а треті вже руйнуються. Нові тіла і світи виникають від складання атомів. Знищуються вони від розкладання на атоми.

Демокрита відрізняла глибока відданість науці. Він говорив, що воліє знайти одне причинне пояснення якому-небудь незрозумілому явищу, ніж придбати перський престол.

Вчення Демокрита про атомну будову тіл, про нескінченність Всесвіту і множинність її світів, про вічність, незнищуваність руху настільки випереджало його час, настільки пішло вперед, що згодом багато поколінь учених розробляли його ідеї.

Одним з найвидатніших учених і філософів античності, чия діяльність збіглася з афінським періодом розвитку давньогрецької натурфілософії, був Аристотель (384— 322 р. до н.е.). Учень знаменитого давньогрецького філософа Платона, Аристотель створив згодом в Афінах свою власну школу - Лікей, що завоювали велику популярність.

У коло природничо-наукових інтересів Аристотеля входили математика, фізика, астрономія, біологія. Аристотель виявився творцем формальної логіки, що він називав силогістикою, тому що в основі її лежали силогізми, тобто такі умовиводи, коли із двох суджень (посилок) випливає визначений наслідок.

Серед природничих наук йому вдалось досягти найбільших успіхів у вивченні живої природи. Він визначив життя як здатність до самозабезпечення, а також до незалежного росту і розпаду. У своїх дослідженнях він згадує велику кількість різних тварин. Причому описує багатьох з них з такою точністю і настільки детально, що не залишає сумніву в тім, що це його власні спостереження. Багато фактів, викладені Аристотелем, були «перевідкриті» у наступні століття. Йому було відоме, наприклад, що кити - живородні тварини, він розрізняв хрящових риб і хребетних, описував розвиток курячого яйця аж до появи курчати і т.д.

Разом з тим в Аристотеля було чимало наївних і навіть неправильних уявлень про явища природи. Він вважав, що дим піднімається вертикально вгору, а камінь падає вертикально вниз.

Перейти на сторінку: 1 2


Подібні статті

Вікові особливості нервової функції
Вікова періодизація є умовним поділом цілісного життєвого циклу на вікові періоди, що вимірюються роками. Відомо, що розвиток дитини відбувається за кілька періодів, які послідовно змінюють один одного. Цей процес є обов'язковим і передбач ...

Чиста вода - джерело нашого здоров’я
Вода життєво необхідна. Вона потрібна скрізь - в побуті, сільському господарстві та промисловості. Вода необхідна організму більшою мірою, ніж усе інше, за винятком кисню. Людина може прожити без їжі 3-4 тижні, а без води - лише кілька ...

Головне меню