Значення аеробіологічних досліджень для запобігання і лікування полінозів

Основними препаратами для лікування полінозу є антигістамінні препарати. Механізм їх дії грунтується на попередженні патологічних ефектів гістаміну.

При прийомі антигістамінних препаратів всередину у вигляді таблеток або сиропу у хворих на поліноз зменшуються такі симптоми алергічного риніту як свербіж носа, чхання, зменшується закладеність носа. Ефективні ці препарати при алергічному кон'юнктивіті, кропивниці, набряку Квінке та інших симптомах полінозу.

В даний час всі антигістамінні препарати прийнято поділяти на 2 групи:

- антигістамінні препарати 1-го покоління, що володіють досить вираженим седативним ефектом, короткочасною терапевтичною дією, при тривалому прийомі можливо звикання до препарату;

- антигістамінні препарати 2-го покоління, які характеризуються значно меншою виразністю негативних побічних ефектів, тривалістю терапевтичної дії протягом 24 годин, відсутністю звикання при тривалому застосуванні [14].

Седативний ефект, властивий раннім антигістамінним препаратам, обмежує їх застосування, особливо у хворих, чия професійна діяльність вимагає зосередженості, підвищеної уваги, швидкого прийняття рішень. Крім того, ці антигістамінні препарати посилюють дію алкоголю на організм [10].

До побічних ефектів антигістамінних препаратів 1-го покоління - відносяться:

- сонливість;

- запаморочення;

- порушення координації;

- відчуття втоми;

- сухість у роті;

- нудота;

- можливі блювота, болі в шлунку, запори;

- агранулоцитоз;

- можливі підвищення апетиту і збільшення маси тіла.

Побічні негативні ефекти у препаратів 2-го покоління виражені значно слабше, але також присутні. При проведенні терапії антигістамінними препаратами 2-го покоління - можливі:

- сухість у роті;

- порушення ритму серця;

- судоми;

- підвищення активності печінкових трансамілаз у сироватці крові;

- розлади настрою і сну;

- порушення уваги, уповільнення психічних і рухових реакцій [14].

Судинозвужувальні препарати.

При вираженій закладеності носа, виникає необхідність призначення судинозвужувальних препаратів - стимуляторів α-адренорецепторів [10].

Тривалість лікування судинозвужувальними краплями при полінозі, як правило, не повинна перевищувати 3 - 5 днів, у зв'язку з небезпекою розвитку медикаментозного риніту.

Крім того - тривале їх застосування може призводити до загострення риніту і таким побічним ефектам, як - артеріальна гіпертонія, ризик яких особливо високий при прийомі цих препаратів всередину.

Побічні негативні ефекти судинозвужувальних препаратів:

- занепокоєння;

- серцебиття;

- головний біль;

- сухість і подразнення слизових

- нудота [14].

Комбіновані препарати.

-тя група препаратів, що використовуються в лікуванні полінозу - комбіновані препарати: антигістамінні препарати в поєднанні з псевдоефедрином [10].

Побічні ефекти комбінованих препаратів пов'язані з наявністю псевдоефедрину, і проявляються як:

- безсоння, дратівливість, запаморочення, відчуття втоми;

- головний біль (особливо у літніх людей), агресивність у дітей;

Подібні статті

Локалізація та розподіл ферментних систем у рослинній клітині
Актуальність теми: тема вивчається для глибокого розуміння фізіологічних процесів, що протікають в рослинній клітині. Знання теми необхідні для кращого сприйняття інших тем, наприклад, «Фотосинтез», «Біосинтез білку». Адже ферменти беруть ...

Генетична інженерія при створенні стійких рослин до гербіцидів
Генна інженерія ґрунтується на молекулярній біології яка дає можливість вносити зміни в молекулярну взаємодію основних біологічних молекул у клітині й поза нею. Біологи оволоділи методами, які дають можливість маніпулювати біологічними ...