Значення аеробіологічних досліджень для запобігання і лікування полінозів

Основними препаратами для лікування полінозу є антигістамінні препарати. Механізм їх дії грунтується на попередженні патологічних ефектів гістаміну.

При прийомі антигістамінних препаратів всередину у вигляді таблеток або сиропу у хворих на поліноз зменшуються такі симптоми алергічного риніту як свербіж носа, чхання, зменшується закладеність носа. Ефективні ці препарати при алергічному кон'юнктивіті, кропивниці, набряку Квінке та інших симптомах полінозу.

В даний час всі антигістамінні препарати прийнято поділяти на 2 групи:

- антигістамінні препарати 1-го покоління, що володіють досить вираженим седативним ефектом, короткочасною терапевтичною дією, при тривалому прийомі можливо звикання до препарату;

- антигістамінні препарати 2-го покоління, які характеризуються значно меншою виразністю негативних побічних ефектів, тривалістю терапевтичної дії протягом 24 годин, відсутністю звикання при тривалому застосуванні [14].

Седативний ефект, властивий раннім антигістамінним препаратам, обмежує їх застосування, особливо у хворих, чия професійна діяльність вимагає зосередженості, підвищеної уваги, швидкого прийняття рішень. Крім того, ці антигістамінні препарати посилюють дію алкоголю на організм [10].

До побічних ефектів антигістамінних препаратів 1-го покоління - відносяться:

- сонливість;

- запаморочення;

- порушення координації;

- відчуття втоми;

- сухість у роті;

- нудота;

- можливі блювота, болі в шлунку, запори;

- агранулоцитоз;

- можливі підвищення апетиту і збільшення маси тіла.

Побічні негативні ефекти у препаратів 2-го покоління виражені значно слабше, але також присутні. При проведенні терапії антигістамінними препаратами 2-го покоління - можливі:

- сухість у роті;

- порушення ритму серця;

- судоми;

- підвищення активності печінкових трансамілаз у сироватці крові;

- розлади настрою і сну;

- порушення уваги, уповільнення психічних і рухових реакцій [14].

Судинозвужувальні препарати.

При вираженій закладеності носа, виникає необхідність призначення судинозвужувальних препаратів - стимуляторів α-адренорецепторів [10].

Тривалість лікування судинозвужувальними краплями при полінозі, як правило, не повинна перевищувати 3 - 5 днів, у зв'язку з небезпекою розвитку медикаментозного риніту.

Крім того - тривале їх застосування може призводити до загострення риніту і таким побічним ефектам, як - артеріальна гіпертонія, ризик яких особливо високий при прийомі цих препаратів всередину.

Побічні негативні ефекти судинозвужувальних препаратів:

- занепокоєння;

- серцебиття;

- головний біль;

- сухість і подразнення слизових

- нудота [14].

Комбіновані препарати.

-тя група препаратів, що використовуються в лікуванні полінозу - комбіновані препарати: антигістамінні препарати в поєднанні з псевдоефедрином [10].

Побічні ефекти комбінованих препаратів пов'язані з наявністю псевдоефедрину, і проявляються як:

- безсоння, дратівливість, запаморочення, відчуття втоми;

- головний біль (особливо у літніх людей), агресивність у дітей;

Подібні статті

Бета-каротин принцип застосування, культивування мікроорганізмів, аналіз становища і перспектив у виробництві
Огляд літератури дипломного проекту узагальнює наявну на теперішній день інформацію про β-каротин, принцип його застосування, культивування мікроорганізмів, приводить аналіз становища і перспектив у виробництві β-каротину. Те ...

Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині
В успішному розвитку зернового господарства велике значення має отримання високих і стійких урожаїв озимої пшениці, яка займає значну вагу в зерновому балансі країни. При використанні агротехніки і внесенні добрив озима пшениця зимості ...