Характеристика основних видів тропічних та субтропічних плодових рослин: видове різноманіття, особливості вирощування та догляду

З кожною новою пересадкою молодих рослин ємність горщиків має збільшуватися на 1 л. Тож для 5-річної рослини потрібен посуд ємністю 5—7 л. У подальшому з кожною пересадкою його збільшують на 2,5 л.

У новий горщик інжир пересаджують разом зі старим ґрунтом. Для цього готують суміш з дерну, листяного перегною, торфу і піску у співвідношенні 2:2:1:1; рН суміші має бути 5—7.

Інжир добре росте, якщо є багато світла і вологи, тому в період вегетації його краще тримати у світлому приміщенні і рясно поливати. Якщо вологи недостатньо, листя починає скручуватися і може навіть повністю осипатися. І хоча за рясного поливу воно відростає знову, припускатися цього не варто. У кімнатних умовах інжир плодоносить двічі на рік: з березня по червень та на початку серпня — наприкінці жовтня. Влітку його краще виносити на лоджію або в сад.

На початку листопада інжир скидає листя і переходить у стан спокою. Рослину потрібно перемістити у прохолодне місце (льох чи підвал) або поставити на підвіконня ближче до скла, а від теплого кімнатного повітря відгородити поліетиленовою плівкою. Поливають рослину дуже рідко, не даючи ґрунту зовсім пересохнути. Температура води не повинна перевищувати 16—18°С,

щоб не почали відростати бруньки.

Якщо восени листя інжиру залишається зеленим то треба штучно викликати його опадання: дерев яке скидає листя, потрібен відпочинок, хоча б не значний. Щоб викликати період спокою, скорочують поливи. Коли грунт трохи підсохне, листя починає жовтіти і осипатися. Якщо взимку рослина знаходилась у кімнаті, то у грудні-січні вона знову починає рости, якщо у підвалі або в погребі — то в лютому. Крону рослини формують, прищипуючи верхів центрального пагона. Бокові пагони так само прищипують, а довгі укорочують. У такий спосіб створюють умови для росту бокових пагонів. Для доброго росту й плодоношення інжир необхідно підживлювати органічними й мінеральним добривами, але не в період спокою. Якщо після зимового відпочинку починають розпускатися бруньки, рослину поливають розчиненим у воді m ре-гноєм, а через 10—15 днів поливають рідко азотно-фосфорним добривом. Для поливу можна використовувати такий розчин: 3 г подвійного суперфосфату розчинити в 1 л води, прокип'ятити протягом 20 хвилин, потім розбавити кип’яченою водою до 1 літра і додати 4 г сечовини.

У період вегетації інжир регулярно підживлюють органічними добривами: бовтанками перегною, деревної золи, настоянками трав. Щоб листя маг яскраво-зелене забарвлення, двічі на рік (навесні і влітку) дерево поливають розчином залізного купе росу (2 г на 1 л води) або обприскують ним усю крону. Навесні та влітку інжир підживлюють мікроелементами.

Родина Розоцвіті

Персик звичайний Persіca vulgarіs. Батьківщина - північний Китай. Персик відноситься до того ж роду Рrunus, що і слива, абрикос, вишня. З безлічі сортів для кімнатної культури можна порекомендувати Ранній Риверса, Переможець, Ранній міньйон, Амсден, Ноблес, Нектарин білий, Нектарин ананасний.

Персик - невисоке прямоствольное дерево з пагонами, що утворюють широку крону, у кімнатній культурі рідко перевищуюче 2 м у висоту. Струнке гнучке персикове деревце, що зацвітає в лютому-березні до розпускання листків, декоративне з весни до осені, коли дозрівають плоди. Листки прості, черешкові, ланцетні, довжиною 7-12 см, шириною 2-3,5 см, з пильчатим краєм, зелені. Квітки звичайно рожеві, одиночні або парні, 5-пелюсткові, 3-4 см діаметром, на короткій квітконіжці, майже сидячі, у декоративних сортів бувають білі, червоні або смугасті, прості, махрові і напівмахрові квітки. Виведені також декоративні сорти з червоними листками.

Перейти на сторінку: 6 7 8 9 10 11 12 13


Подібні статті

Ссавці Чернігівської області
Коли після важкої праці виїжджаєш на лоно природи і спостерігаєш, як усе живе жадібно підставляє себе під сонячне проміння, купається у ньому, коли дивиться на квітучі луки або обережно підступаєш до таємничого болота, слухаєш пташиний спі ...

Характеристика Земноводних
Земноводні, або амфібії - перша група хребетних тварин, що у процесі історичного розвитку вийшла на сушу, однак їх розмноження та розвиток відбувається у прісній воді. Вихід земноводних на сушу пов'язаний із виникненням багатьох прогресивн ...

Головне меню