Структура теоретичних знань

У логіко-методологічних дослідженнях теоретичні об'єкти називають іноді теоретичними конструктами, а також абстрактними об'єктами.

Висловлення теоретичної мови будуються щодо абстрактних об'єктів, зв'язки й відносини яких утворять безпосередній зміст даних висловлень. Тому теоретичні висловлення стають затвердженнями про процеси природи лише в тій мері, у який відносини абстрактних об'єктів можуть бути обґрунтовані як заміщення тих або інших реальних властивостей і зв'язків дійсності, виявлених у практиці. Так, всі теоретичні висловлення класичної механіки безпосередньо характеризують зв'язку, властивості й відносини ідеалізованих конструктів, таких як матеріальна крапка, чинність, просторово - тимчасова система відліку й т.д., які являють собою ідеалізації й не можуть існувати в якості реальних матеріальних об'єктів. Останнє найбільше очевидно стосовно матеріальної крапки, що визначається як тіло, позбавлене розмірів. Але й чинність, і система відліку також являють собою ідеалізації, для яких у реальному світі можна підшукати тільки прообрази, але які не можна ототожнювати з реально існуючими предметами.

Чинність у механіці визначається як особлива властивість одного тіла (або декількох тіл) впливати на інше тіло й змінювати стан його руху. Ця властивість абстрагується від самих тіл і перетворюється в самостійний об'єкт, що існує поряд з тілами (матеріальними крапками) і впливає на них. Такого роду перетворення властивості тіл у самостійний об'єкт може бути здійснено тільки в абстракції.

Нарешті, неважко переконатися, що просторово-тимчасова система відліку також являє собою ідеалізований об'єкт, порівнянний реальним предметам досвіду, але не тотожний ім. Система відліку може бути ототожнена, наприклад, з реальною фізичною лабораторією з годинниками й лінійками, але за умови, що така лабораторія наділена рядом реально неіснуючих ознак. Передбачається, що її можна повністю ізолювати від зовнішніх впливів (ознака інерціальності). Передбачається далі, що можна зневажити впливом вимірюваних тіл на годинники й лінійки лабораторії. Внаслідок цього останні можна представити як абсолютно тверді стрижні, постачені розподілами, і як стандартні тверді годинники (задовольняючі вимозі сталості їхнього періоду). Така ідеалізація дозволяє представити просторово-тимчасові виміри, вироблені у фізичній лабораторії, як перетворення крапок евклідова простору й квазіевклідова часу системи відліку . Строго говорячи, у реальності не існує таких тіл, які могли б бути абсолютно ізольовані від яких би те не було впливів, і тому система відліку, що характеризується евклідовим простором - часом, суть ідеалізований, теоретичний конструкт.

Однак всі ці теоретичні конструкти механіки можна зіставити з деякими фрагментами природи: матеріальні крапки з тілами, розмірами яких можна зневажити при рішенні певних завдань, чинність із певними взаємодіями тіл, які приводять до зміни стану руху цих тіл; систему відліку з реальними предметами й процесами, використовуваними у функції лінійок і годин, рух яких з певним допуском можна вважати рівномірним і прямолінійним. Завдяки зв'язку теоретичних конструктів з реальністю висловлення механіки, сформульовані щодо згаданих конструктів, з'являються як опис об'єктивних процесів природи.

Подібна ситуація характерна для будь-якої області теоретичного знання. Фундаментальні визначення й постулати евклідової геометрії виступають як характеристика властивостей і відносин таких абстрактних об'єктів, як крапка, відрізок, кут, окружність. Основні закони електродинаміки (рівняння Максвелла) описують відносини таких ідеалізованих конструктів як вектора магнітної й електричної напруженості в крапці й вектора в щільності струму в крапці в будь-який заданий момент часу. І лише тому, що відносини й зв'язки абстрактних об'єктів кожної зі згаданих теорій можуть бути обґрунтовані як зображення деякої реальної предметної області, висловлення цих теорій здобувають об'єктивну цінність і значимість.

Звідси, однак, не треба, що теорія одержує об'єктивне обґрунтування тільки тоді, коли кожний її абстрактний об'єкт може бути зіставлений з деяким реальним фрагментом досліджуваної теорії дійсності. Між фрагментами об'єктивної реальності, виділеними людською практикою, і системою абстрактних об'єктів теорії існують більше складні зв'язки. Відомо, що лише деякі з теоретичних об'єктів можуть бути самостійно спроектовані на дійсність. Більша ж їхня частина співвідноситься з досліджуваною дійсністю тільки побічно, завдяки зв'язкам з абстрактними об'єктами першого типу.

Зазначена частина теоретичних об'єктів одержує своє визначення тільки усередині теорії, у системі значеннєвих зв'язків і відносин її висловлень. Цей факт часто фіксується в логіці науки у формі затвердження, що не всі, а тільки деякі терміни теоретичної системи повинні мати зміст, тобто бути зв'язаними за допомогою особливих правил відповідності (визначень) з об'єктами, перетвореними в досвіді. Зміст же інших термінів визначається тільки усередині тієї або іншої системи теоретичної мови, у рамках мовних контекстів, де теоретичні терміни виявляються зв'язаними один з одним і з термінами, що мають зміст. Іноді перші зв'язки називають внутрітеоретичними, а другі, вихідні за межі теоретичної мови, епістемічними. Оскільки змістом термінів і висловлень є відповідні абстрактні об'єкти і їхні кореляції, остільки зазначена специфіка теоретичних знань свідчить, що в теорії існують абстрактні об'єкти, які мають як внутрітеоретичні, так і епістемічні зв'язки, і абстрактні об'єкти, які мають тільки внутрітеоретичні зв'язки. До останнього можуть належати конструкти, надзвичайно важливі для теоретичної системи й багато в чому визначальні її змістовної специфіки (вектор-потенціал у класичній електродинаміці; заряд і маса-енергія голого електрона у квантовій електродинаміці й т.д.).

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5


Подібні статті

Особливості гадюки звичайної
Плазуни - перший клас хребетних, які мають основні риси вищих наземних хребетних - амніот. Розмножуються шляхом відкладання великих яєць, які мають багато жовтка і шкаралупині оболонки. Зародок має зародкові органи - амніон і алантоїс. Шкі ...

Психрофільні мікроорганізми та їх використання
В даному рефераті мова піде про психрофільні мікроорганізми, що широко представлені в тваринному світі. До них належать представники про – та еукаріотів, а також багато видів грибів, дріжджів та навіть комах і хребетних. В останні роки впл ...

Головне меню