Особливості будови павуків

Зовнішня будова

Отже, ознаки, по яких можна безпомилково відрізнити павука: різкий поділ головогрудей й черевця, хеліцери з кігтеподібним кінцевим члеником, невеликі щупальцеподібні педипальпи, павутинні бородавки на черевці.

Форма тіла більшості павуків досить однотипна. Головогруди, як правило, менші черевця, попереду звужені й притуплені, черевце яйцеподібне. Численні відхилення зустрічаються в різних сімействах. Є павуки сильно витягнуті, з довгими тонкими ногами, які вони витягають уздовж тіла, роблячись непомітними серед вузького листя злаків, де вони живуть. В інших, що живуть під корою, на стовбурах дерев, на квітах, тіло сплощене, черевце нерідке розширене. У ряду тропічних павуків па черевці бувають довгі шипи, вигадливі вирости. Іноді змінюється форма головогрудей, наприклад очі підняті на довгому виросту й т.п. [3].

Розміри варіюють у широких межах. Самі дрібні павуки - 0,8мм, найбільші тропічні птахоїди бувають до 11см у довжину, а з ногами до 20см. У нас великі тарантули досягають 3,5см, а в самок одного далекосхідного виду хрестовиків черевце буває з волоський горіх [3].

Фарбування дуже різноманітне особливо в тропічних павуків. Поряд з темними й непоказними формами є безліч яскравих пофарбованих, одноколірних або зі складним малюнком. Нерідко зустрічається жовтий колір у комбінації з білим. Є яскраво-червоні форми або чорні із червоним черевцем. Багато видів, що живуть серед рослин, пофарбовані в різні відтінки зеленого, іноді в комбінації з жовтим, бурим і іншими тонами. Є види із золотими й срібними плямами, металево блискучі, перламутрові [6].

Головогруди павуків покриті щільним твердим щитом, у передній частині якого розташовані очі, звичайно чотири пари. Хеліцери короткі, 2- членикові. На його кінці хеліцера відкривається протока отруйної залози. У ліфистіо - і мигаломорфних павуків хеліцери розташовані горизонтально, а кінцеві членики відгинаються донизу, у вищих аранеоморфних павуків основні членики спрямовані вниз, а кінцеві - усередину, назустріч один одному. [3]

Хеліцерами павук схоплює й убиває здобич, розминає й розриває її, захищається від ворогів, розсічує нитки павутини, перетаскує яйцеві кокони, у ряді випадків самець утримує хеліцерами самку при спарюванні, норкові види копають хеліцерами землю і т.д. [10].

Педипальпи схожі на ноги, коротші й з одним кігтем. На тазиках розташовані лопати, які обмежують передротову порожнину й покриті волосками, що служать для проціджування рідкої їжі. Щупальця педипальп служать органами дотику, у пересуванні, як правило, не беруть участі. У статевозрілих самців педипальпи видозмінені у зв'язку з їхньою спарювальною функцією, їх кінцеві членики перетворені в копулятивні органі, звичайно дуже складно влаштовані [4].

Ноги 7-членикові, їхні тазики прикріплюються навколо цільного грудного щитка. Па лапках є два серповидних, звичайно гребінчастих кігтика. Між ними розташований непарний придаток (емподій), також кігтеподібний або у вигляді липкої подушечки. Павуки, що роблять тенета, мають ще додаткові кігтики, утворені щетинками, нерідко зазубреними. Ноги покриті волосками, частина простими, що прилягають, частина, що стирчать, різними за формою й розмірам. Відносні розміри ніг сильно варіюють залежно від способу життя. Функції ніг різноманітні, крім пересування, вони можуть служити для викопування нірок, утримання здобичі, яйцевого кокона й т.п. За допомогою ніг плетуться різні павутинні обладнання. Ногами павук натягує й розриває павутинні нитки, відмірює відстань між радіусами й оборотами спіралей тенет, розчісує павутину і т.д. Ноги оснащені органами чуттів, дотикальними й нюховими [3].

Черевце в переважної більшості павуків не членисте, його сегменти злиті. Покриви черевця еластичні, звичайно густо опушені волосками. Лише в рідких випадках на черевці утворюються вторинні склерити. У примітивних ліфистіоморфних павуків, на відміну від усіх інших, розчленовування черевця добре виражене, усі його сегменти мають тергіти, а на вентральній стороні розділені поперечними борозенками. Сліди сегментації черевця зберігаються у вищих павуків у будові мускулатури, іноді в малюнку черевця. Сегменти добре виражені в зародка, у молодих павучків жовткова маса, що заповнює кишечник, також сегментована. Судячи із усіх цих даних, у складі черевця павуків об'єднано 11 сегментів, причому тергальні ділянки розвинені повніше, ніж стернальні, а кілька задніх сегментів тією чи іншою мірою атрофуються. На черевці відкривається статевий отвір, розташовані органі дихання - легені й трахеї - і павутинні бородавки [2].

Як говорилося, павутинні бородавки - це видозмінені черевні ніжки. Вони розташовані на черевці знизу перед горбком з анальним отвором. На кінцях бородавок є численні хітинові павутинні трубочки (видозмінені волоски), якими відкриваються протоки павутинних залоз. У ліфистіоморфних павуків павутинних бородавок чотири пари: дві пари зовнішні, що розбудовуються із зачатків кінцівок, і дві пари внутрішні, що утворюються як вирости стінки тіла. Бородавки тут багаточленникові, чим нагадують справжні ніжки. У більшості павуків зберігаються три пари бородавок: дві пари зовнішніх, звичайно двочленикові, і пара задніх серединних нечленистих. У сімействах і рядах павуків спостерігається подальше скорочення числа бородавок до двох і навіть до однієї пари, але павуки, зовсім позбавлені павутинних бородавок, невідомі. Передня медіальна пара бородавок у павуків групи Crіbellatae перетворена в так званий крибелум - невелику пластинку, пронизану порами, через які виділяється речовина особливих павутинних залоз. У деяких павуків окремі пари бородавок подовжені, іноді бувають навіть довше тулуба [3].

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6


Подібні статті

Особливості гадюки звичайної
Плазуни - перший клас хребетних, які мають основні риси вищих наземних хребетних - амніот. Розмножуються шляхом відкладання великих яєць, які мають багато жовтка і шкаралупині оболонки. Зародок має зародкові органи - амніон і алантоїс. Шкі ...

Селекція дуба звичайного та ялиці білої
Дуб звичайний (Quercus robur L.) Могутнє дерево 20-50 м заввишки з шатроподібною або широкопірамідальною кроною і міцними гілками. Молоді гілки зеленувато-бурі або червонуваті, голі або ледве опушені. Стовбур товстий 1-1,5 м у діаметр ...

Головне меню