Особливості будови павуків

Схрещувальні органи утворюються на педипальпах самця тільки при останній линьці. Перед спарюванням самець виділяє з статевого отвору краплю сперми на спеціально сплетену павутинну сіточку, наповнює спермою копулятивні органи педипальп і при спарюванні з їхньою допомогою вводить сперму в сім’яприймачі самки. У найпростішому випадку на лапці педипальп є грушоподібний придаток - бульбус зі спіральним сперматичним каналом усередині [7].

Придаток витягнутий у тонкий носик - емболюс, на кінці якого відкривається канал. При спарюванні емболюс уводиться в каналець сім’яприймача самки. У більшості випадків копулятивні органи влаштовані складніше, причому шляхи їх ускладнення прослідковуються в межах загону й трохи різні в різних груп павуків. Звичайно лапки педипальп збільшені. Схрещувальна перетинка бульбуса перетворюється в кровеприемник, який у момент спарювання здувається під тиском гемолімфи. Сперматичний канал утворює складні петлі й відкривається на кінці довгого емболюса, жгутоподібного або іншої форми. Нерідко є додаткові придатки, що служать для прикріплення при спарюванні. Будова копулятивных органів у деталях дуже різноманітна, характерно для окремих груп і видів і широко використовується в систематику павуків [3].

Сперматична сіточка має трикутну або чотирикутну форму й підвішується горизонтально. У краплю сперми, виділювану на неї, самець занурює кінці педипальп. Уважають, що сперма проникає через вузький канал емболюса в силу капілярності й заповнює копулятивний резервуар або складну систему резервуарів. Однак тепер установлено, що принаймні у форм зі складними копулятивними органами є спеціальний сім’язасмоктуючий каналець. У деяких павуків самець не робить сіточку, а натягає одну або кілька павутинок між ногами третьої пари, випускає на павутинку краплю сперми й підводить її до кінців педипальп. Є й такі види, самці яких забирають сперму прямо з статевого отвору [3].

Самець із заповненими спермою копулятивними органами відправляється на пошуки самки, долаючи іноді значні відстані. При цьому він керується нюхом. Він розрізняє пахучий слід статевозрілої самки на субстраті і її павутині. Зір у більшості випадків не відіграє істотної ролі: самці із замазаними очима легко знаходять самок [3].

Виявивши самку, самець починає "залицяння". Майже завжди порушення самця проявляється в тих або інших характерних рухах. Самець посмикує кігтиками нитки павутини самки. Остання зауважує ці сигнали й нерідко кидається на самця як на здобич, після чого самець тікає. Наполегливі "залицяння", що тривають іноді дуже довго, роблять самку менш агресивною й схильною до спарювання. Самці деяких видів плетуть по сусідству з тенетами самки маленькі "шлюбні сітки", на які заманюють самку ритмічними рухами ніг. У павуків, що живуть у норках, спарювання відбувається в норці самки. [3]

У деяких видів спостерігається повторне спарювання з декількома самцями й суперництво самців, які збираються на тенетах самки й, намагаючись наблизитися до неї, б'ються один з одним. Найбільш активний відганяє суперників і спаровується із самкою, а через якийсь час його місце займає інший самець і т.д. [14].

Чудові шлюбні танці самців бродячих павуків сімейств Lycosіdae і особливо Saltіcіdae. Самці останніх, нерідко яскраво пофарбовані й мають особливі "прикраси": пучки яскравих волосків навколо очей, волосисті бахромки на ногах і педипальпах і ін. Наближаючись до самки, самець робить перед нею характерні рухи ногами й педипальпами, займає своєрідні пози [8].

Рис.4 Спарювання павуків [3]:

1 - пози шлюбного танцю павуків-скакунів;

- спарювання птахоїдів Avіcularіa metallіea, самець праворуч

- спарювання Araneus;

- Cyrtnplіora rіtrіcola (род. Argjopіdae), карликовий самець, що запліднює самку.

Самка, доведена поведінкою самця в стан готовності до спарювання, звичайно направляється назустріч йому, роблячи удари передніми ногами й інші рухи або повисає на павутині в характерній позі. Нерідко самець огортає самку павутиною. У ряді випадків самка впадає в каталептичний стан різної тривалості. Пози павуків, що копулюють, різні й характерні для певних систематичних груп, так само як способи наповнення спермою копулятивних органів самців. При спарюванні самець уводить емболюси педипальп у канали сім’яприймачів самки звичайно по черзі, причому сперма впорскується тиском гемолімфи [18].

Поведінка партнерів після спарювання різна. У ряді видів самець завжди стає здобиччю ненажерливої самки, а коли самка спаровується з декількома самцями, вона з'їдає їх одного за іншим. У ряді випадків самець рятується втечією, проявляючи разючу моторність. Маленький самець одного тропічного хрестовика після спарювання піднімається на спину самки, звідки вона не може його дістати. У деяких видів партнери розходяться мирно, а іноді самець і самка живуть спільно в одному гнізді й навіть діляться здобиччю. Біологічний зміст поїдання самців самками не цілком зрозумілий [3].

Подібні статті

Концепція еволюції в біології
Поняття еволюції вживається в різних змістах, але здебільшого ототожнюється з розвитком. Усі чули про глобальну еволюцію Всесвіту, геологічну еволюцію й еволюцію живої природи. У всіх цих випадках під еволюцією мався на увазі процес тривалих, поступо ...

Праця як прорив до свободи
Що таке праця? Праця - це той місток, що прокладений від первісної до сучасної людини. Саме вона зробила нас тим, ким ми є. Ми перестали ховатись від блискавки, думаючи, що це боги карають нас за неслухняність, перестали чекати літа, аби ...