Особливості будови павуків

Схрещувальні органи утворюються на педипальпах самця тільки при останній линьці. Перед спарюванням самець виділяє з статевого отвору краплю сперми на спеціально сплетену павутинну сіточку, наповнює спермою копулятивні органи педипальп і при спарюванні з їхньою допомогою вводить сперму в сім’яприймачі самки. У найпростішому випадку на лапці педипальп є грушоподібний придаток - бульбус зі спіральним сперматичним каналом усередині [7].

Придаток витягнутий у тонкий носик - емболюс, на кінці якого відкривається канал. При спарюванні емболюс уводиться в каналець сім’яприймача самки. У більшості випадків копулятивні органи влаштовані складніше, причому шляхи їх ускладнення прослідковуються в межах загону й трохи різні в різних груп павуків. Звичайно лапки педипальп збільшені. Схрещувальна перетинка бульбуса перетворюється в кровеприемник, який у момент спарювання здувається під тиском гемолімфи. Сперматичний канал утворює складні петлі й відкривається на кінці довгого емболюса, жгутоподібного або іншої форми. Нерідко є додаткові придатки, що служать для прикріплення при спарюванні. Будова копулятивных органів у деталях дуже різноманітна, характерно для окремих груп і видів і широко використовується в систематику павуків [3].

Сперматична сіточка має трикутну або чотирикутну форму й підвішується горизонтально. У краплю сперми, виділювану на неї, самець занурює кінці педипальп. Уважають, що сперма проникає через вузький канал емболюса в силу капілярності й заповнює копулятивний резервуар або складну систему резервуарів. Однак тепер установлено, що принаймні у форм зі складними копулятивними органами є спеціальний сім’язасмоктуючий каналець. У деяких павуків самець не робить сіточку, а натягає одну або кілька павутинок між ногами третьої пари, випускає на павутинку краплю сперми й підводить її до кінців педипальп. Є й такі види, самці яких забирають сперму прямо з статевого отвору [3].

Самець із заповненими спермою копулятивними органами відправляється на пошуки самки, долаючи іноді значні відстані. При цьому він керується нюхом. Він розрізняє пахучий слід статевозрілої самки на субстраті і її павутині. Зір у більшості випадків не відіграє істотної ролі: самці із замазаними очима легко знаходять самок [3].

Виявивши самку, самець починає "залицяння". Майже завжди порушення самця проявляється в тих або інших характерних рухах. Самець посмикує кігтиками нитки павутини самки. Остання зауважує ці сигнали й нерідко кидається на самця як на здобич, після чого самець тікає. Наполегливі "залицяння", що тривають іноді дуже довго, роблять самку менш агресивною й схильною до спарювання. Самці деяких видів плетуть по сусідству з тенетами самки маленькі "шлюбні сітки", на які заманюють самку ритмічними рухами ніг. У павуків, що живуть у норках, спарювання відбувається в норці самки. [3]

У деяких видів спостерігається повторне спарювання з декількома самцями й суперництво самців, які збираються на тенетах самки й, намагаючись наблизитися до неї, б'ються один з одним. Найбільш активний відганяє суперників і спаровується із самкою, а через якийсь час його місце займає інший самець і т.д. [14].

Чудові шлюбні танці самців бродячих павуків сімейств Lycosіdae і особливо Saltіcіdae. Самці останніх, нерідко яскраво пофарбовані й мають особливі "прикраси": пучки яскравих волосків навколо очей, волосисті бахромки на ногах і педипальпах і ін. Наближаючись до самки, самець робить перед нею характерні рухи ногами й педипальпами, займає своєрідні пози [8].

Рис.4 Спарювання павуків [3]:

1 - пози шлюбного танцю павуків-скакунів;

- спарювання птахоїдів Avіcularіa metallіea, самець праворуч

- спарювання Araneus;

- Cyrtnplіora rіtrіcola (род. Argjopіdae), карликовий самець, що запліднює самку.

Самка, доведена поведінкою самця в стан готовності до спарювання, звичайно направляється назустріч йому, роблячи удари передніми ногами й інші рухи або повисає на павутині в характерній позі. Нерідко самець огортає самку павутиною. У ряді випадків самка впадає в каталептичний стан різної тривалості. Пози павуків, що копулюють, різні й характерні для певних систематичних груп, так само як способи наповнення спермою копулятивних органів самців. При спарюванні самець уводить емболюси педипальп у канали сім’яприймачів самки звичайно по черзі, причому сперма впорскується тиском гемолімфи [18].

Поведінка партнерів після спарювання різна. У ряді видів самець завжди стає здобиччю ненажерливої самки, а коли самка спаровується з декількома самцями, вона з'їдає їх одного за іншим. У ряді випадків самець рятується втечією, проявляючи разючу моторність. Маленький самець одного тропічного хрестовика після спарювання піднімається на спину самки, звідки вона не може його дістати. У деяких видів партнери розходяться мирно, а іноді самець і самка живуть спільно в одному гнізді й навіть діляться здобиччю. Біологічний зміст поїдання самців самками не цілком зрозумілий [3].

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6


Подібні статті

Комахи прісних водойм
Ентомологія – наука, яка безупинно розвивається, постійно збагачується новими даними і новими ідеями. За 15 років ентомологія зробила величезний крок вперед у розумінні багатьох аспектів екології, фізіології, поведінки і взаємозв`язків ком ...

Рукокрилі Чернігова
Ряд рукокрилі (кажани) – великий ряд ссавців, здатних активно літати. Його представники поширені на всіх континентах планети від північної межі лісу до тропіків і пустель Австралії (крім Антарктиди). Живляться переважно комахами, хоча для ...

Головне меню