Вирощування посадкового матеріалу і товарної продукції

При вирощуванні посадкового матеріалу веслоноса в ставах рівень загальної продуктивності залежить від структури полікультури, кількісного співвідношення окремих видів у полікультурі, якості вихідного посадкового матеріалу (личинок, мальків), розвитку природної кормової бази тощо.

Основним конкурентом у живленні на першому році життя для веслоноса є строкатий товстолобик. Найбільш вдалим об'єктом для сумісного вирощування цьоголітків є білий товстолобик, конкуренція з яким у веслоноса найменша. У разі обмеженої кількості вихідного матеріалу доцільно використовувати монокультуру цьоголітків веслоноса.

У виробничих умовах рибгоспів степової зони Росії вихід цьоголітків веслоноса при вирощуванні в полікультурі з одновіковими групами рослиноїдних риб, буфало і канального сома на природній кормовій базі, як правило, становить: від зариблення личинками масою до 30 мг - не більш 8,5%; від підрощеної до 100-300 мг молоді - близько 30%; від мальків масою 600 мг – не менше 60 %. Рибопродуктивність за веслоносом становить від 100 до 300 кг/га за загальної рибопродуктивності 700-800 кг/га та середньої наважки цьоголітків веслоноса не менше 100 г. Як показав досвід вирощування посадкового матеріалу веслоноса, найбільш стабільні виходи риб одержано від молоді, підрощеної на живих зоопланктонних організмах, що стосується і молоді, підрощеної на осетрових заводах.

При вирощуванні у монокультурі та полікультурі з рослиноїдними рибами щільність посадки молоді веслоноса у вирощувальних ставах за наведеними у літературі даними змінювалась у значних межах (2-29,5 тис. екз./га). На підставі аналізу літературних даних для рибних господарств півдня України можуть бути рекомендовані такі тимчасові нормативні показники посадки підрощеної молоді веслоноса у стави: при вирощуванні на природній кормовій базі у полікультурі з рослиноїдними рибами - не більше 5 тис. екз./га; при вирощуванні на природній кормовій базі у монокультурі - не більше 10 тис. екз./га. Зазначені щільності посадки дають змогу одержувати високий вихід риби за вирощування і одночасно досить повно реалізувати значні потенційні можливості росту веслоноса на першому році життя (маса цьоголітків 50-100 г і більше). Для запобігання виїданню молоддю веслоноса личинок зариблюють вирощувальні стави підрощеною молоддю інших видів риб. Одним з варіантів кількісного співвідношення підрощеної молоді різних видів риб у полікультурі може бути такий: веслоніс, білий товстолобик або гібрид товстолобиків, білий амур: 1:2:0,5.

В експериментах в умовах середньої смуги України (Лісостеп) цьоголітки веслоноса, підсаджені у звичайні коропові вирощувальні стави до основних об'єктів полікультури (короп і рослиноїдні риби), за вирощування на природній кормовій базі зі щільністю посадки підрощеної молоді кілька сот екземплярів на 1 га до закінчення вегетаційного сезону досягали середньої маси 500-700 г. Маса окремих особин перевищувала 1 кг.

Становлять інтерес дослідження з сумісного вирощування цьоголітків веслоноса і осетрових риб. Певний досвід у цьому плані одержано в Росії на базі ставових вирощувальних систем осетрових рибоводних заводів Астраханської області. В цих експериментах випробовували різні варіанти полікультури весло-носа з гібридними формами осетрових видів, рекомендованих для використання в товарному осетрівництві (гібриди шипа і стерляді, білуги і стерляді). Вирощування здійснювали на природній кормовій базі із застосуванням кількох методів, що дають змогу одержувати цьоголітків веслоноса різної маси. Зокрема, для одержання великих за масою цьоголітків веслоноса, яких на наступний рік можна використовувати як посадковий матеріал для вирощування товарних дволітків, або як вихідний матеріал для племінної роботи, застосовували двоцикловий (двоетапний) метод вирощування риби. На першому етапі (наприкінці травня) для зариблення вирощувальних ставів використовували підрощену молодь веслоноса і личинок гібрида шипа і стерляді, що перейшли на активне живлення. Початкова щільність посадки підрощеної молоді веслоноса змінювалась у межах 1,4-2,2 тис. екз./га. За два місяці вирощування з одного гектара вирощувальних площ одержували до 1,5 тис. екз. цьоголітків веслоноса середньою масою 107 г (рибопродуктивність - 160 кг/га). Загальна рибопродуктивність ставів на першому етапі вирощування цьоголітків становила 370 кг/га. У наступних три місяці (другий етап вирощування) щільність посадки цьоголітків веслоноса зменшували до 210-280 екз./га. В результаті наприкінці жовтня з одного гектара вирощувальних площ одержували до 210 екз. цьоголітків веслоноса середньою масою 650 г (рибопродуктивність - до 135 кг/га). Загальна рибопродуктивність ставів на другому етапі вирощування цьоголітків становила 415 кг/га. Основна розмірна група цьоголітків гібрида шипа і стерляді (76%) складалась з риб масою 20-40 г. Протягом першого і другого етапу їх вирощування щільність посадки перебувала на рівні рекомендованих для даної вікової групи риб за технологією товарного осетрівництва. На відміну від двоциклового вирощування, при застосуванні безперервного (без розсаджування) методу вирощування риби середня маса цьоголітків веслоноса наприкінці вегетаційного сезону у різних варіантах дослідів змінювалась у межах 100-300 г (рибопродуктивність - 210- 420 кг/га). Рибопродуктивність за цьоголітками гібридів шипа і стерляді та білуги і стерляді при сумісному вирощуванні з веслоносом досягала 400 кг/га. Таким чином, наведені дані показують, що сумісне вирощування цьоголітків веслоноса і гібридів осетрових дає змогу істотно підвищити рибопродуктивність ставів. Сумарна продукція зоопланктону і бентосу у такій полі-культурі використовується значно ефективніше, ніж у монокультурі. Встановлено, що нижньою межею концентрації кормових організмів для одержання зазначених рибоводних показників слід вважати біомасу зоопланктону не менше 8-10 г/м3, м'якого зообентосу - 5- 10 г/м2. Така полікультура дає змогу, не порушуючи традиційної технології вирощування осетрової молоді, додатково одержувати високоякісний посадковий матеріал веслоноса.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4


Подібні статті

Формування ботанічного саду навколо школи
Ботанічний сад - територія, на якій з науково-дослідною, просвітньою і навчальною метою культивуються і вивчаються рослини різних частин світла і різних кліматичних зон. Міжнародна рада ботанічних садів (англ. Botanіc Gardens Conservatіon Іnternatіo ...

Хвороби та шкідники квіткових рослин
Протягом багатьох століть пояснення хвороби були примітивними. Розвиток їх почався з ХІХ століття після доведення хибності теорії про зародження організмів. Основоположники лісової фітопатології Антуан де Барі, Воронін. Фітопатологія – вивчає ...

Головне меню