Вирощування посадкового матеріалу і товарної продукції

Конкретні обсяги зариблення визначають для кожної водойми окремо, зважаючи на розвиток природної кормової бази з урахуванням основних компонентів живлення веслоноса (зоопланктон і детрит). Розрахунки вселення до спеціальних досліджень можна здійснювати за схемою, запропонованою для інших зоопланктофагів - строкатого товстолобика і великоротого буфало. Разом з веслоносом основним об'єктом вселення може бути білий товстолобик.

Наприкінці 80-х років минулого століття у Росії проведено експеримент із зариблення Краснодарського водосховища річняками веслоноса. Через 2-3 роки в уловах промислових бригад з'являлись веслоноси вагою від 5 до 8 кг. Дані щодо стану природної кормової бази Краснодарського водосховища дають змогу оцінити приймальні можливості за веслоносом не менше 0,3 т/га, що за середньої маси статевозрілої риби 15-20 кг становитиме 20-30 екз./га.

При товарному вирощуванні вихід м'яса веслоноса залежно від умов нагулу сягає до 61%. У цілому відсоток виходу м'яса у нього вищий, ніж у таких представників родини осетрових, як осетер і севрюга. За смаковими якостями м'ясо веслоноса не поступається осетровому і схоже до м'яса білуги. З віком у міру збільшення маси тіла риб у його м'ясі спостерігається закономірне зниження вологи, одночасно збільшується кількість сухої речовини, жиру, білка, зростає його енергетична цінність. Тому при товарному вирощуванні доцільно використовувати веслоноса масою не менше 2 кг.

За дволітнього циклу вирощування у ставових господарствах різниця дволітків веслоноса за кінцевою масою тіла спонукає до їх сортування. Особини, що досягли товарної маси (2 кг і більше), надходять у реалізацію, а дрібніші залишаються на третій рік вирощування.

Висока енергетична цінність, значний вихід м'яса, зручність у переробці дають підстави рекомендувати товарних веслоносів з масою тіла понад 2 кг для використання в консервній промисловості при виготовленні натуральних консервів, а також як сировину для виробництва рибної продукції гарячого та холодного копчення.

Крім делікатесної м'ясної продукції, веслоніс дає також надзвичайно цінну чорну ікру. Для її одержання на га ставових площ рекомендовано утримувати 20-30 статевозрілих самок веслоноса, від кожної з яких раз за роки можна одержувати в середньому близько 2 кг ікри (40-60 кг ікри в розрахунку на 1 га). За прижиттєвого відбору ікри кожну самку можна використовувати не менше 5 разів. Тобто, за весь період експлуатації одна особина здатна дати близько 10 кг ікри. При визначенні кількісного складу цього поголів'я слід враховувати вірогідність відходу риб у післяопераційний період (не більше 20%), необхідність резерву риб та циклічність дозрівання самок веслоноса. За споживчими властивостями ікра веслоноса схожа до ікри севрюги.

В умовах ставових господарств України товарного веслоноса масою 2-3 кг можна одержувати як на другому, так і на третьому році вирощування. Як уже зазначалось, вирощування товарних дволітків масою понад 2 кг можливе лише за наявності великого посадкового матеріалу середньою масою не менше 500-600 г. Вирощування таких цьоголітків можливе переважно на півдні країни. В зв'язку з цим ставові рибгоспи більшості регіонів, очевидно, будуть орієнтуватись на трилітній цикл вирощування товарного веслоноса.

Висновок

Для успішного введення веслоноса в аквакультуру країни необхідно оцінити трофічний статус (насамперед за рівнем розвитку зоопланктону) та фізико-хімічний режим різнотипних рибогосподарських водойм з урахуванням біологічних вимог даного інтродуцента. Водночас підлягає оцінці структура іхтіоценозів водойм, придатних для зариблення веслоносом, з точки зору можливої трофічної конкуренції з іншими видами риб. Необхідно також чітко визначити послідовні етапи освоєння цього нетрадиційного для України об'єкта рибництва. На початковому етапі основну увагу слід приділити освоєнню методів штучного відтворення веслоноса та розгортанню робіт з нарощування чисельності його племінного матеріалу. На цьому етапі для зариблення доцільно використати ставові господарства Степової та Лісостепової фізико-географічних зон з вирощуванням веслоноса за трилітнього циклу. Враховуючи дефіцит посадкового матеріалу, для досягнення максимального ефекту розпочинати справу слід також з вселення його у невеликі за площею добре контрольовані замкнуті водойми.

Рибогосподарське освоєння веслоноса матиме велике значення для аквакультури України, оскільки дасть змогу підвищити якість виробництва і вартість продукції без значних інвестицій у дороге обладнання і технології, чим значною мірою сприятиме економічному відродженню господарств.

Одним з позитивних аспектів рибогосподарського освоєння веслоноса може стати також зменшення промислового преса на осетрових Азово-Чорноморського басейну, чисельність популяцій яких дедалі зменшується.

Подібні статті

Хижі ссавці Чернігова
Тваринний світ — одна з основних складових частин природного середовища і природних багатств нашої країни. Ссавці, або звірі, становлять велику й різноманітну групу серед тваринного світу нашої країни. Вони живуть скрізь, де є для них ї ...

Основи фізіології харчування
Харчування - фізична потреба людини. їжа є вихідним матеріалом для побудови і відновлення кожної клітини організму людини. Підраховано, що за своє життя людина споживає в середньому близько 1,3 т білків, 12,5 т вуглеводів і 75 т води. За в ...