Вернадський - вчений та дослідник

Поставивши собі за мету об'єднати наукові сили навколо майбутньої Академії наук, Володимир Іванович залучив до роботи комісії визначних українських і російських вчених з різних спеціальностей, котрих він знав по науковій і громадській роботі.

Статут Української Академії наук був здобутком великої групи вчених. Однак Вернадському належить головна і керівна роль у створенні його проекту.

Міцною теоретичною основою новоствореної Академії наук стали сформульовані Вернадським патріотичні, інтернаціональні і гуманістичні ідейні принципи, втілені у статуті. Ці положення про завдання, напрямок роботи та структуру Академії наук України — першої із національних академій нашої країни, визначені Вернадським, і тепер є основоположними для всіх республіканських академій СРСР.

На першому засіданні Спільного зібрання академіків, що стало вищим керівним органом Української Академії наук, її головою - президентом було обрано Вернадського.

Оригінали протоколів засідань Спільного зібрання, що зберігаються в рукописному відділі Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР, відтворюють картину безпосередньої участі Вернадського в роботі цього вищого керівного органу Української Академії наук. Засідання відбувалися регулярно, майже щотижня. Головував завжди Вернадський, за винятком хіба тих випадків, коли хворів чи був у відпустці.

Під час обговорення питань президент завжди стояв на принциповій позиції, наполегливо і неухильно намагався втілювати в життя основні положення статуту. Його виступи на засіданнях — взірець наукового підходу, широти поглядів і вміння поєднувати проникливість у саму суть проблеми з охопленням її найдрібніших деталей. Це стосувалося не лише природничих наук, а й гуманітарних. Навіть сухі рядки протоколів відзначають особливості участі Вернадського у засіданнях Спільного зібрання: він завжди дуже жваво, з величезною зацікавленістю, емоційно сприймав те, що на них обговорювалося.

Завдяки йому була збережена київська колекція лускокрилих, яка вважалася «однією з кращих на континенті Європи». Він також багато зробив для збереження видатної історичної та архітектурної пам'ятки XVIII століття — будинку Києво-Могилянської академії.

За ініціативою Вернадського (він був обраний і першим головою) при Фізико-математичному відділі Української Академії наук створили Комісію з вивчення природних багатств України, яка координувала свою роботу з роботою ідентичної Комісії Російської Академії наук. Головним напрямком роботи Комісії по вивченню природних багатств України Вернадський намітив проблему електрифікації України, вважаючи її одним з найважливіших факторів економічного розвитку. Це був час, коли за дорученням В. І. Леніна розпочалася робота спеціалістів над складанням плану ГОЕЛРО.

Визнання вченим важливої ролі бібліотек у розвитку науки, обізнаність його в основних проблемах бібліотечної справи, розуміння необхідності існування наукової бібліотеки при великому науковому центрі обумовили його рішення очолити Тимчасовий комітет по заснуванню бібліотеки Української Академії наук.

Увесь час свого перебування в Києві Вернадський незмінно очолював Тимчасовий комітет. Він вникав у всі деталі діяльності бібліотеки, починаючи від теоретичних бібліознавчих проблем і кінчаючи технічними правилами, беручи безпосередню практичну участь у її первісному комплектуванні, Неодноразово виступав ініціатором передачі бібліотеці націоналізованих книжкових і рукописних зібрань із колишніх поміщицьких маєтків і будинків буржуазії, володарі яких втекли за кордон.

Так, до книгосховищ перейшла величезна бібліотека і архів Рєпніних з їхнього маєтку в Яготині, до складу яких входила дуже цінна старовинна нотозбірня Розумовських. Вернадський гаряче піклувався про долю найціннішого книжкового і рукописного зібрання колишньої Київської духовної академії, основу якої становила бібліотека XVII— XVIII століть славнозвісної Києво-Могилянської академії, зокрема її рукописні навчальні курси, що мали велике наукове значення,— з філософії, піїтики, риторики, психології, математики та інших предметів. Вернадському також належить велика заслуга в організації закупівлі книжок у відомих діячів науки і культури, на що Радянська влада виділяла чималі кошти. Серед придбаних завдяки Вернадському книгозбірень особливо цінними були бібліотека історичної літератури професора Київського університету І. Лучицького та академіка В. Іконникова, який володів однією з найвизначніших вітчизняних приватних бібліотек.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6 7


Подібні статті

Клас Двостулкові молюски
Тваринний світ досить різноманітний. Тварини, а особливо безхребетні, зустрічаються майже у всіх біосферних оболонках. В даний час посилено освоювання різних екосистем, значна частина досліджень припадає на водні екосистеми. Світ безхр ...

Біоморфологічні особливості та cхожість насіння Leontopodium alpinum Cass
Флора високогір’я Українських Карпат характеризується високим ступенем ендемізму та рідкісності. Переважна більшість ендемічних та рідкісних видів сформована з малочисельних популяцій. Дослідження стратегії малочисельних популяцій цих видів пов ...

Головне меню