Вернадський - вчений та дослідник

У «Післямові» — другій частині спогадів Володимир Іванович описує ситуацію, що склалася в зв'язку з терміном закінчення його праці у Парижі. Наводимо його лист до чеського вченою Франтішека Славі-ка (7 березня 1925 р.), з якого бачимо, що радянський учений завжди думав про майбутнє свого народу, своєї країни, всіх слов'янських народів, був гуманістом, безмежно відданим науці.

«Дуже дякую за Ваше співчутливе ставлення до ідеї про утворення центру геохімічної роботи в Празькому університеті. Розумію, як це трудно влаштувати, може, обставини й не дадуть цього зробити. Але якщо навіть не вдасться, мені хочеться спробувати добиватися його здійснення в Празі. Для мене — зробити все, що від мене залежить, моральний обов'язок.

Я глибоко впевнений у великому майбутньому — найближчому — значення геохімічної дослідницької роботи і для практичного життя, і для розвитку людської думки, для успіхів інших наук, зокрема біології, геології, хімії, мінералогії. Цей розвиток неможливий або йтиме дуже повільно, без створення наукового центру. Зараз такого центру нема. І в Вашінгтоні (Кларк і Вашінгтон), і в Христіанії (Гольдшмідт) — в обох випадках залишені поза увагою явища життя, що неможливо для одержання точних результатів.

Я хотів би, щоб такий центр створився в слов'янських країнах, оскільки усвідомлюю величезне значення для життя народу, для моральної ваги в світовому житті творчої роботи думки, що відбувається в ньому. В слов'янських країнах це можливе в Празі і в Росії.

.Мені хочеться мати можливість наукової роботи самому і збудити її в молоді. Я впевнений, що це останнє я зможу зробити, бачу, що в цьому молодому середовищі запорука майбутнього — інтерес до цих питань збуджується.

У мої роки не слід відкладати здійснення цих можливостей. 1 мені іноді здається, що, лишаючись без безпосереднього спілкування з підростаючим молодим науковим поколінням, я заглушаю в собі один із проявів моєї особистості. А будь-який прояв особистості не є випадковий чи байдужий факт у світобудові».

Подібні статті

Життєві форми організмів
Життєва форма визначається як пристосованість організмів до комплексу факторів середовища та певного способу життя. Вперше життєві форми були виділені у рослин. Ще Теофраст класифікував рослини, виділяючи серед них дерева, чагарники, напів ...

Екологічні особливості ампельних рослин
Щоб кімнатний сад був різноманітніший і повніший, у ньому повинно бути відведене місце і для ампельних рослин або ліан. Чудові породи цих рослин водяться по перевазі в незайманих тропічних лісах, перекидаючи свої гнучкі пагони з одного стовбура на ін ...